- безнарядник
- -а, ч., розм.Робітник, який виконує роботу, що оплачується за безнарядною системою.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безнарядник
Смотреть что такое "безнарядник" в других словарях:
безнарядник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
